Чи була можливість у «Священної Римської імперії» стати централізованою державою?
Населення територій сучасної Німеччини на IX-XIст не було однорідним. Там проживали і слов'яни(на сході), на півночі землі Німеччини були зайняті норманами, та і саме германське населення не було однорідним. На чолі кожної землі: Баварської, Лотарингської та інших стояли свої племінні володарі які були своєрідними феодалами на своїй території. Королі (а згодом імператори) намагались навколо себе створити централізовану державу. Так, шукаючи підтримки вони пішли на компроміс з церквою, надавши їй, фактично, виконавчу владу. При цьому ігнорувались інтереси нижчих верств та середніх класі, перш за все тогочасної общини, дрібних феодалів. Вже починаючи з Оттона І німці намагаються тримати в покорі Італію.

Сьогодні, коли наша країна стала на шлях незалежності, ще не вийшла з глибокої економічної кризи, переживає значні політичні потрясіння, які фактично призвели до розколу суспільства, подолання такого стану стає першочерговим завданням для держави. І тому досвід країн, які знаходилися в такому стані і змогли вийти з нього, добитися соціальної згоди, для нас дуже цінний. І все позитивне, яке мало місце в цьому процесі, ми повинні взяти на озброєння. В історії не мало було випадків, коли ті, або інші країни переживали глибоку кризу. Однією з найбільш гострих криз, що потрясли провідні країни світу, була криза 1929 – 1933 гг.З неї виходили по-різному. Найбільш глибокою ця криза була в Німеччині, яка задовго до неї потерпіла поразку в Першій світовій війні. Але, вже через декілька років Німеччина знову стала однією з провідних держав світу.

Из рода Людольфингов. Немецкий король в 936 973 г. Император "Священной Римской империи. Умер в 962 973 гг. Сын Генриха 1 Птицелова и Матильды.
Ж.: 1) с 928 г. Тегомира, дочь князя гаволян; 2) Эдгита, дочь англосаксонского короля Эдмунда; 3) Аделаида, дочь короля Бургундии Рудольфа II (Умер 999 г.).
Род. 912 г. Умер 7 мая 973 г.
В августе 936 г. Оттон был избран королем на всенародном съезде в Ахене. Как это обычно бывало при смене правителей, страну некоторое время потрясали волнения. Чешский князь Болеслав отказался платить Оттону дань, которую чехи давали его отцу, а высланное против него войско разбил наголову. Тогда же попытались отложиться венеды. Осенью Оттон выступил против них и вновь обложил данью. В 937 г. умер герцог Баварский Арнульф. Его сын Эбегард принял сан герцога, не прося утверждения короля и не давая присяги; угрозы Оттона остались без внимания; король пошел на Дунай, покорил Баварию и отдал ее Бер тольду, брату Арнульфа, герцогу Каринтийскому. В том же году поднял восстание франконский герцог Эбергард, которого поддержал старший брат Отгона по отцу Тан кмар. Он захватил Гересбург и совершал оттуда разбойничьи вылазки. Король должен был выступить против брата. Жители открыли перед ним ворота и впустили в город. Танкмар искал спасения в церкви, но был убит рыцарями Отгона. В начале 939 г. поднял мятеж младший брат Отгона Генрих. Его поддержал герцог Лотарингский Ги зельберт. Оттон подошел к Рейну и поразил мятежников у Биртены. Гизельберт после этого отступил в Лотарингию и заперся в Шеврмо не, а Генрих бежал в Мерзебург. В эти тревожные дни король выказал такую твердость, как будто ему не угрожала ни малейшая опасность. И действительно, вскоре Герман, герцог Швабский, внезапно напал на мятежников при Андернах, когда они пировали, не ожидая ничего плохого.

Король німецький і імператор «Священної Римської імперії», що правив в 1292 1298 рр. Помер 2 червня 1298 р.
Адольф, граф Нассау, був вибраний німецьким королем в травні 1292 р. замість померлого Рудольфа I. До цього він був володарем маленької області з центром у Вісбадене і служив по найму іншим князям. Адольф був красивим і сильним чоловіком, а також хоробрим воїном, відомим своєю прямодушністю і утвореною. Обираючи його королем, могутні німецькі князі розраховували, що Адольф буде більш слухняний їх волі, чим Рудольф Габсбург.Дійсно, Адольф багато обіцяв їм перед голосуванням, але після коронації повівся зовсім не так, як чекали курфюрсти. Подібно до Рудольфа він став клопотати про придбання собі спадкових володінь. Він вступив в переговори з англійським королем Едуардом I і отримав від нього 100 тисяч фунтів стерлінгів в обмін на обіцянку почати війну проти Франції, але обдурив його. На ці гроші він навербував велике військо і в 1294 р. втрутився у війну тюрінгського ландграфа Альбрехта з його синами від першого шлюбу.

Шановні читачі до вашої уваги я представлю факти які будуть доволі цікавими! Ще до славнозвісного «пивного путчу» Гітлер почав захоплюватись наркотичними речовинами:героїн, морфій. Сучасники Гітлера цього не знали. Як стало відомо істориками, що саме в 1923р «май камф» Гітлера було написано під дією наркотичного засобу. Ті люди які знали приватну таємницю фюрера або загинули (так само як в СРСР при Сталіні) або були знищені. Як відомо історикам, що не тільки Гітлер та його оточення захоплювалось наркотиками, але й масово почали використовувати наркотики в війську:так під час другої світової війни німецьким солдатам вколювали морфій, щоб побороти страх. Теодор Морелль розповів деякі факти з життя фюрера: під час нападу депресії Морелль був біля фюрера, щоб ввести «добрі» ліки (наркотичні речовини), це і зрозуміло дивним станом поведінки фюрера, напади агресії та ін. Сам же лікар Гітлера заявив союзникам, що він навмисно труїв фюрера(але це навряд чи, бо Морелль був другом фюрера і у разі потреби, фюрер тільки йому довіряв свої таємниці). Після падіння Рейху союзники досліджували тіло Гітлера і виявили більше 5 наркотичних речовин (що є парадоксом, більше 3 наркотиків одночасно призвод