В канун Люблинской унии в Беларуси обитало 1800 тысячи жителей, коие по своему социально-экономическому положению делились на 3 сословия: шляхта, крестьяне и мещане. Шляхетское сословие делилось на группы по финансовому состоянию и политической роли в государстве. Наиболее солидными были двадцать 9 магнатов, имевшие по 1000 деревенских «дымов», составляли 0,7% землевладельцев и обладали 42% деревенских хозяйств. Самой множественной категорией была небольшая шляхта, которая содержала более 3 тысячи человек и в господствующем сословии составляла более 70%, хотя в ее руках было лишь 28% крестьянских хозяйств. Небольшая шляхта составляла ключевую часть армии ВКЛ. Шляхта была перекрытым сословием и строго оберегала собственные ряды. Самым многочисленным сословием общества было крестьянство.

Звістка про перемогу Лютневої революції 1917 р. у Білорусію надійшла 1–4 березня 1917 р. Відбулися масові мітинги та де¬монстрації. Одною з перших у Білорусії була створена Мінська Рада робітничих депутатів. Були заарештовані командуючий фронтом, начальник штабу, комендант міста. 4 березня в Мінську була створена народна міліція, начальником якої став М.В.Фрунзе. Вона роззброїла поліцію, взяла під охорону вокзали, пошту, телеграф. Організаційне оформлення Мінської Ради завершилося 8 березня. У цей день відбулося об'єднання Мінської Ради робітничих депутатів з Радою солдатських депутатів. Для керівництва об'єднаною Радою був обраний постійний виконавчий комітет у складі 22 чол. Головою виконкому Мінської Ради ....

Образовалась в пределах расселения дреговичей - в Южной Беларуси, в бассейне реки Припять. Столица княжества - город Туров, упоминается впервые под 980 г. Первые известия и события 988 г., когда были определены границы Туровской земли, свидетельствуют о том, что Туровщина сначала развивалась как самостоятельное государственное образование со всеми соответствующими институтами. Главной особенностью в его формировании было то, что оно занимало не все этнические земли дреговичей, а только преимущественно в непосредственной близости от Припяти с городами Туровом, Пинском, Слуцком, позже - Брестом. Дреговичские земли вокруг Минска принадлежали Полоцку, на юге и востоке Брагинская волость - Киеву, Речицкая - Чернигову, на западе часть земель принадлежала владимиро-волынским князьям.
В 988 г. Владимир киевский выделил Туровскую землю своему третьему сыну - Святополку. Однако есть летописные свидетельства, что Святополк не был Владимиру сыном. Источники упоминают, что отцом Святополка был Ярополк – убитый Владимиром...

Згідно таємного протоколу між Радянським Союзом та Німеччиною за договором від 23 серпня 1939 р., Західна Білорусія і частина Польщі на схід від річок Нарев, Вісла і Сян увійшли до сфери впливу СРСР. 14 вересня 1939 р. німецькі війська зайняли м. Брест. Німеччина наполягала, щоб радянські війська вступили у війну з Польщею, але Сталін відтягував наступ, щоб створити враження нейтралітету СРСР. Лише 17 вересня 1939 р., коли польська армія в цілому була розбита, радянські війська перетнули кордон і зайняли територію Західної України та Західної Білорусії (під час походу загинули 737 і було поранено 1862 солдата та офіцера). Західна Білорусія до 25 вересня була повністю зайнята Червоною Армією. Вже 22 вересня 1939 р. німецький генерал Гудеріан та комбриг Кривошеїн на головній вулиці Бреста прийняли парад німецьких та радянських військ, після чого останні було відведено за р. Буг.
Протягом 1939–1941 рр. відбувалася радянізація Білорусії. У листопаді– грудні 1939 р. відбулася націоналізація підприємств (великих, середніх, більшої частини дрібних) та банків. Було створено на території Західної Білорусії 1115 колгоспів, що об’єднали 6,7% господарств та 7,8% землі. Перехід до колективізації викликав опір з боку частини заможних селян. Одночасно сталінське керівництво проводило тут політику викорінення “ворогів народу”. У квітні–травні 1940 р. по справах військовополонених було розстріляно 21857 чол., в т. ч. 14700 з таборів для військовополонених в Козельську, Осташкові, Старобільську.
Приєднання Західної Білорусії у 1939 р. до БРСР було актом історичної справедливості. Це поклало край поділам Білорусії, відновило її територіальну цілісність, об’єднало білорусів в одну сім’ю....