Пункти для заспокоєння руського народу 1632/33р (Пункти заспокоєння обивателів грецької віри). Основні положення
1) Узаконювалось існування православної церкви (до цього на православ’я йшов дуже великий тиск, особливо з боку католицької церкви);
2) Православні мали право обирати вищу православну ієрархію на чолі з митрополитом (до цього часу це право було значно обмежене);
3) Православні мали право відбувати церковні обряди (до 1632/33р уніати та католики цьому суттєво заважали);
4) Православні отримали право відкривати нові церкви, друкарні, монастирі, школи;
5) Православним було повернуто ряд церков, серед них Видубецький монастир в Києві.

Франциско Скорина
Білорус «из славного града Полоцка», Скорина народився десь коло 1490 р. в міщанській купецькій православній родині і при хрещенні одержав ім’я Георгія. 1504 р. вступив Скорина до Краківського університету, де його вписали: Franciscus Luce de Ploczko.
По двох роках науки в Краківськім університеті 1506 р. Скорина дістав тут перший вчений ступінь — ступінь бакалавра на філософськім факультеті. Але в Кракові Скорина довго не пробув. Крім філософських наук, вчився він тут також і медицини, але якраз медицина зле викладалася в Кракові і Скорина мусив шукати собі іншої школи. І молодий бакалавр, шістнадцятилітній хлопчина, десь після 1506 р. кидає Краків і мандрує на Захід шукати науки. Шість років десь вчився на Заході Скорина, студіюючи медицину та богословіє, але де саме, у кого, в яких університетах, — нічого певного про це не знаємо. Тут десь Скорина й здобув собі важний учений ступінь — доктора ехітіагит artium.
У листопаді 1512 р. прибув Скорина в Італію, в Падую, до славного тоді Падуанського університету, що пишався своїм медицинським факультетом, — тут 9 листопада 1512 р. блискуче здав відповідні іспити і отримав ступінь доктора медицини. По цьому новий доктор медицини вертається додому і приступає до...

Україна під Річчю Посполитою у XVI- II пол XVII ст
Ще зі шкільних підручників відомо, що була підписана Люблінська Унія між Польщею та Литвою у 1569р, і за нею пішло масове ополячення, окатоличення, а чи насправді було так? Ті хто вивчає в школі історію ще не розуміє, що більше 50% історії перекручено з усіх боків. Після підписання Люблінської Унії православна віра продовжувала жити, але освіту надавали католицькі школи, священики. Не треба думати, що всі митрополити 16ст горою йшли за Україну. Багато митрополитів, священиків, монахів жили як пани: пили, гуляли та багато інших пестощів. Якщо в католицьких монастирях чоловіки жили виключно самі, то в православних жили цілими сім’ями (з дітьми, жінками(часто навіть з декількома). Братські школи це не релігійні осередки монахів чи священиків, а об’єднання міщан заради того, щоб поставити церкву на свої місця. Саме при братських школах розвивалась українська освіта, писемність та багато чого іншого з української культури.
У 1596р була підписана Берестейська Унія, а чи була вона унією? Коли підписується нова унія йде об’єднання, а після підписання Берестейської Унії виникла нова греко-католицька віра, яка майже не відрізнялася від православної, тільки підпорядковувалась не патріарху, а Папі Римському. В Унію перейшло 6 із 8 українських єпископів, а Рогоза, якого картають історики за перехід, мав вибір: залишитися митрополитом київським і отримати 25 сіл від Острозького, або перейти у нову віру та отримати Києво-Печерську лавру(від польського короля) яка була б одним із храмів греко-католицизму. Рогоза перейшов в нову віру, але Лавру він не отримав, бо на захист Києво-Печерської лаври виступив Костянтин Острозький.

Погляд польських істориків на Люблінську унію
Поштовхом до нових думок стали повстання 1860рр ХІХст. Поляки хотіли за рахунок українсько-польського протистояння здобути автономію в Автрійській імперії (з 1867р Австро-Угорській), а згодом і незалежність з територіями, які були у складі Речі Посполитої до 1772р.
Велику роль відіграли історики "краківського осередку", праці яких не тільки вплинули на польську історіографію, а й тривалий час формували політичну свідомість польського народу. До них належали: Ю.Шуйський, М.Бобжинський, Ст.Кутшеба, О.Галецький. Шуйський розробив дуалістичний підхід (із політичного до цивілізаційного поглядів) в оцінюванні історичного значення Люблінської унії. Шуйський вважав, що унія була одним із тих джерел які послаблювали Річ Посполиту, та привели її до краху у ХVIII ст. Він вважав, що "освоєння" новоприєднаних земель перевищувало можливості Річі Посполитої, яка безупішно намагалась їх полонізувати, водночас протистоячи Швеції, Московії та Туреччині. З точки зору державних інтересів він вважав її позитивною лише з "цивілізаційного" підходу (поширення колонізації, польської культури, християнства західного обряду та західної цивілізації на литовсько-руські землі, що звільнилися від литовських феодальних повинностей та ін). Він наголошував на тому, що унія 1569 р.стала найвизначнішою подію польської минувшини, оскільки ця подія втілювала ідеї рівності і свободи, які західна цивілізація несла на Схід, а також встановлювала міцний барєр на шляху поширення московських і турецьких впливів.

Трохи про устрій України в Польщі та Литві
Зєднана з Польщою і Литвою, Україна позбувалася стародавніх звичаїв своїх прав і мусіла до ногово життя привикати. Сумна їх доля судилася: обороняючи од кпівавих і грізних наскоків хижих татар і себе і своїх спільників, сама вона не мала од них оборони, а після Люблінської унії не бачила од них за-для себе не то любові, а хоча б крихти правди. Король

Причини ліквідації козацтва на Правобережній Україні
1) Річ Посполита більше не потребувала захисті кордонів козаками;
2) Козаки були тим класом, який міг би підняти нову хвилю повстань проти польської адміністрації;
3) Боротьба козаків за незалежність(перш за все треба зауважити, що саме цю боротьбу починають з Хмельницького і завершують Дорошенком);

Як всім відомо з курсу історії, що Берестейську унію підписали в 1596р, в 1595р Папа Римський благословив на цю унію Іпатія Потія, Борецького та інших прихильників унії. Але унія стала не об’єднанням двох вір, а новою вірою, з нахилами на католицьку і православну віру. Ця унія стала осередком нової боротьби за віру між православними, уніатами та католиками. Тобто звідси можна сказати, що унія це нова віра. На західній Україні ця унія була осередком збереженням національних традицій та культури від поглинення іншими народами. Віра не повинна бути осередком суперечок, Бог один, але ставлення до нього у різних релігійних конфесій різне.