Ще в кінці грудня 1942 р. радянські війська вступили на територію України. 18 грудня вони звільнили с. Півнівка Міловського району Ворошиловградської області .
Продовженням і розвитком перемоги радянських військ під Сталінградом стали наступальні операції на південно-західному напрямку в січні – березні 1943 року. У ході Донбаської наступальної операції радянські війська завдали чергової поразки гітлерівцям і звільнили східну частину Донбасу. У результаті Харківської наступальної операції Червона Армія звільнила важливий в економічному і стратегічному відношенні Харківський промисловий район. Рушилися надії гітлерівського керівництва на залучення Туреччини та інших країн Близького Сходу до війни на стороні Німеччини, які тепер бажали зберігати...

Коробкин Пётр Гаврилович (1923-1978).
В РККА с 1941 года. Воевал в артиллерии.
Участвовал в боях на среднем Дону и под Курском,
в освобождении Украины и Польшы,
в Висло-Одерской и Берлинской операциях.
Родился 26 июля 1923 года в селе Средний Егорлык Целинского района Ростовской области. В июне 1941 окончил среднюю школу в станице Курганной Краснодарского Края.
И в том же 1941 году был мобилизован в ряды РККА.
После окончания Черкасского военно-пехотного училища
с июля 1942 воевал на фронтах Великой Отечественной войны.
=========================================

31 марта с.г Красная Армия завершила зимнюю кампанию против немецко-фашистских войск.
За время зимней кампании советские войска нанесли вражеским армиям тяжёлые военные поражения. Красная Армия нанесла немецко-фашистским войскам крупнейшее поражение в истории войн: поражение под Сталинградом, разгромила немецкие войска на Северном Кавказе и Кубани, нанесла ряд тяжёлых поражений врагу в районе Среднего Дона на Воронеже, ликвидировала вражеские плацдармы на Центральном фронте (Ржев-Гжатск- Вязьма) и в районе Демянска прорвала блокаду Ленинграда.

Після того, як у 1939 р. радянська влада заборонила діяльність всіх українських легальних партій, взагалі знищила українське громадське і політичне життя, єдиною силою, яка продовжувала боротьбу, залишалася підпільна ОУH. Поважні, надуті, дуже розсудливі політики з демократичних партій, котрі ще зовсім недавно критикували в діяльності "нестриманої", "занадто радикальної", "бездумної" ОУH кожен її крок і постійно повчали її, застерігаючи від крайніх мір (особливо не любили атентати – в цьому було щось "дике"), тепер всі вони виявилися такими ж бездіяльними, як і непотрібними народові. Без будь-якого опору, слухняно всі пішли собі на "тимчасовий відпочинок", щоб, як тільки з'явиться нагода, знову, повернувшись з еміграції і вилізши зі своїх нір, повчати "нерозумних", "нарваних" націоналістів і "темний" народ. Hа те вони і політики.

Наказ голови Житомирської обласної управи щодо застосування державної мови від 1941 року.

НАКАЗ

Недивлячись на неодноразові мої розпорядження про те, щоб урядовці і урядові особи, як обласних установ, міських так і районових, всі розмови як поміж собою, так і з відвідувачами в установах, провадили на державній українській мові, помічається, що моє розпорядження не виконується багатьма особами, які продовжують розмовляти на російській мові.
Ще раз нагадую всім урядовцям і урядовим особам области про те, що українська мова – є мова державна, тому вживання неукраїнської мови в державних установах України неприпустиме.
У випадках потреби стосунків з військовими вживати розмову на німецькій мові.
Вживання російської мови в установах рішуче забороняю.

Голова Житомирського обласного Управління Яценюк.

30 серпня ц. р. в Житомирі на розі Гімназійної і Бердичівської вулиць впали від куль диверсанта визначні діячі Українського націоналістичного руху – члени Проводу Українських Націоналістів: Омелян Сеник та Микола Сціборський.
Омелян Сеник народився в 1891 р. у Яворові на Галичині, де здобув там середню освіту. За світової війни служить в Австрійській армії, з повстанням Української Держави й вибухом українсько-польської війни йде до Української Галицької Армії і разом з нею в ранзі сотника проходить весь її шлях – від боїв з поляками на заході до переможного походу, об’єднаних під командою Головного отамана Симона Петлюри Українських Армій проти большевиків, на Київ в серпні 1919 р. По закінченню збройних змагань вертається додому на Західні Українські Землі, де під проводом полковника Андрія Мельника в лавах Української Військової...

Заклик до населення!

Востаннє взивається до населення території зайнятої німецькими військами:
Здати всю вогнепальну зброю, мисливську зброю, ручні гранати, вибухові речовини та інші військові прилади.
Голова Міської Управи зараз же мусить провести збір всієї залишеної зброї та амуніції в межах населеного пункту та околиць.
Зібрана зброя та амуніція на протязі 24 годин повинна бути здана в найближче розміщену німецьку військову частину.
Голова Міської Управи та всі ті, що відповідають своїм життям за збір та здачу зброї.
Ті, що на протязі трьох днів від оголошення цього заклику затримають у себе зброю – будуть покарані смертю.
В разі співучасти широкого округу населення в допомозі приховання зброї та склепів її, будуть проведені масові покарання.
Головнокомандуючий Армією.

Газета «Українське Слово» 11 вересня 1941 р.
Стилістику, орфографію та пунктуацію збережено. – Ю. Г.

Договір між Німеччиною і СРСР,так званий пакт “Молотова-Рібентрома” і його таємний протокол,підписаний 23 сепня 1939 року,й досі викликає багато запитань.Виникає багато думок,тверджень,вимислів,щодо цієї події.Однією з таких важливих суперечливих думок,є думка про те,що саме цей договір зміг би запобігти війні.Перш а ніж почати відстоювати чи спростовувати цю думку потрібно детально ознайомитись з матеріалом,на бідставі якого ми зможемо зробити певні висновки.
На мою думку,цей договір хотіли в першу чергу використати як і Гітлер так і Сталін.Зокрема Гітлер не приховував ненависті до більшовизму,та своїх територіальних претензій на Сході,він хотів перш а ніж напасти на своїх противників на Заході,запобігти ...