Історія самостійної болгарської держави починається з 679 року, коли Аспарух, скориставшись війною у Візантії, відібрав у неї частину території (між Чорною Водою і Констанцем) , а також утвердив свої права на вже зайняті землі, і навіть змусив імперію платити йому певну данину. Аспарух зі своїм племенем заснував серед добруджанських полів столицю Пліска (недалеко від сучасного села Абоба). По суті це був укріплений військовий табір, що займав площу приблизно 25 км і послужив зразком для майбутніх болгарських оселень у інших областях країни.
Коли Аспарух прийшов на північ Балкан, там вже жило біля семи слов'янських племен (моравани, бодричи, симерити та ін.). Всі вони були підкорені та підпорядковані болгарам. З часом ці два народи майже повністю асимілювалися всередині однієї болгаро-слов'янської держави. Ту частину Балканського півострова, яку заселили слов'яни і тюрки-болгари, що пізніше утворили єдиний слов'яно-болгарський народ, з давніх-давен населяли два арійські народи: фракійці та іліри, памятки культури яких залишилися на півострові до наших днів, будучи також частково продуктом елінського впливу з грецьких колоній, Македонського царства, а пізніше - впливу римлян, які у 46 році нашої ери перетворили Фракію на свою провінціюю. Романізовані фракійці та іліри під іменем влахів збереглися до слов'янської епохи. Їх сліди як окремого народу зникають у VI столітті. Перші слов'яни на території півострова з'являються у середині VI століття, які при підтримці болгарів та аварів стають пізніше грабіжниками та грізними завойовниками. Так, наприклад, у 559 році слов'яни та болгари здійснили спільний військовий похід на Фракію, дійшли до самої її столиці, спустошили та зруйнували її.

Болгария официально вступила во Вторую мировую войну на стороне стран Оси 13 декабря 1941 года, объявив войну США и Великобритании. Несмотря на то, что Болгария в начальный период войны была союзницей Третьего рейха, она уклонялась от активных действий, в частности, от отправки войск на Восточный фронт. В 1944 году театр военных действий переместился в Болгарию, после чего в стране произошёл государственный переворот. Ряд деятелей прежнего режима, включая князя Кирилла, премьер министра Богдана Филова были арестованы и расстреляны, к власти пришло правительство Отечественного фронта во главе с Кимоном Георгиевым. Правительство Георгиева объявило войну Германии, болгарская армия приняла участие в боях с немецкими войсками. После войны была провозглашена Народная Республика Болгария.
Предыстория. Сближение с Третьим рейхом
В августе 1940 года Болгария предъявила территориальные претензии Румынии, потребовав возврата южной части нагорья Добруджа, потерянной в результате поражения во Второй Балканской войне в 1913 г. По предложению Германии и Италии вопрос о территориальных претензиях Румынии со стороны Болгарии и Венгрии был передан на рассмотрение специального Международного арбитражного суда в Вене. В результате по решению этого суда Болгария 7 сентября 1940 г. получила обратно требуемые территории.
Осенью 1940 г. Гитлер решил напасть на Грецию, которая уже вела войну с Италией. Англия послала на помощь Греции свои войска, и английские бомбардировщики, базировавшиеся на греческих аэродромах, могли в случае необходимости нанести оттуда удары по нефтепромыслам Плоешти в Румынии, бывшим одним из основных источников топлива для военной машины Третьего рейха. Однако Греция была слишком далеко от границ Германии и потому сначала требовалось заручиться поддержкой ряда восточноевропейских государств, которые бы пропустили немецкие войска через свою территорию. В ноябре 1940 г., не выдержав сильнейшего нажима со стороны Германии, к трехстороннему военно-политическому пакту «Рим - Берлин - Токио» присоединились Венгрия, Словакия и Румыния, и только болгарский царь Борис III ещё раздумывал, сделать ему то же самое или нет.

Основні дати в історії Болгарії:
1000 р. до н.е. - Фракийські племена заселяють землі нинішньої Болгарії.
700 р. до н.е. - Перші грецькі колонії на Чорноморському узбережжі Болгарії - Одессос (Варна) і Месембрія (Несебр). Це давнє місто відоме під різними назвами: Месамбрія (фракийськ.), Месемврія (тур.), Несебир (болг.) і так далі
500-400 рр. до н.е. - Період найвищого розквіту Фракійського царства 200 р. до н.е. - Завоювання Фракії римлянами.
395 р. - Розділ Римської імперії на Західну - із столицею в Римі і Східну - із столицею в Константинополі. Болгарські землі входять в Східну Римську імперію.
Близько 500 р. - На землях сучасної Болгарії з'являються перші слов'янські племена.
Середина VII ст - Протоболгарські племена переходять Дунай і розселяються на Балканах.