Розповідь про стрімкий та дуже геніальний розвиток Великої Римської Імперії.
Рим з’явився як один із землеробських полісів на південній периферії етруського світу. На протязі 6 століття до нашої ери він був під владою етрусків. Невелика кількість пам’яток цього періоду є складовою частиною цивілізації етруського типу. Потім почалася повільна, але тривка експансія Риму, що знаходився на кордоні двох великих італійських цивілізацій: етрусків і Великої Греції. Ця експансія привела Рим не тільки до визволення, але й дозволила йому зайняти ключові позиції в Центральній Італії.

Позитивне:
1) Посилення міського будівництва;
2) Зменшення чисельності пірацтва;
3) Покращення системи доріг;
4) Введення єдиної імперської монети(Ауреус);
5) Зростання культурного розвитку провінцій;
6) Зростання рівня ремесла,економіки,торгівлі;
7) Налагоджується торгівля з країнами сходу;
8) Пожвавлення еконочічного розвитку

Римська армія на початковій стадії свого існування
Згідно найбільш надійним джерелам, першопочатково римське військо складалось з трьох "родів". На ранній стадії свого існування римська община складалась з трьох родів і тридцяти курій. Слово "curia" походить від слова "co-viria" - "загін озброєних чоловіків". В ранній період курія формувала одиницю голосування, так звана comitia curiata/ Кожна курія складалась із декількох сімей (gentes), десять курій формували рід (iribus). Те що родів з самого початку було три прослідковується з латинського слова tribus, що походило віл чисельника tris (три). На чолі кожного роду стояв tribus militum, рід давав у військо 1000 воїнів, тобто по 100 чоловік від кожної курії. Це дало право римському історику Варону говорити, що латинське слово miles (воїн) походить від чисельника milites (тисяча): воїни називались словом "milites" тому що перший римський легіон нараховував три тисячі чоловік. Кожен рід: Тітієв,Рамров і Люцеров посилав до війська по тисячу чоловік". Скоріше за всего Варон помилявся і етимологія слова miles мабуть інша. Але таке тлумачення показує наскільки була сильна традиція згідно якої кожен рід посилав до війська по тисячу чоловік.
Вершники римської армії ділились на три загони по 100 чоловік в кожному. Лівій та Цицерон кажуть, що загони називались Тітій, Рамній і Луцерій, тобто ті самі імена, що Варон використовував по відношенню до родів. Ймовірно імена родів, з часом, перетворились в назви конних загонів. Не відомо одне, чи були ці триста кавалеристів тими самими celeres (швидкими) тими самими тілоохороннцями Ромула, про яких згадуються Лівій, Фест і Сервій.

Єдина італійська держава сер 19ст з конституційним устроєм
Сардинське королівство(Пємонт). У 50-ті роки конституційно - парламентський порядок у ньому зміцнився завдяки діяльності голови поміркованих лібералів Пємонту – графа Камілло Кавура. У 1850р він став прем’єр-міністром Сардинського королівства й енергійно приступив до проведення нової політики. Уряд уклав торгові договори з провідними державами, знизив митні тарифи, допомагав будівництву залізниць, шосе, каналів. Це сприяло розвитку промисловості, і хоча її головною галуззю залишалося текстильне виробництво, у країні стали рости підприємства металургії і машинобудування. Збільшилося ввезення вугілля, заліза, машин, рейок. У 1859р. довжина залізниць Пємонта перевищила 900 кілометрів, у той час як у 1848р було усього 8км залізничних колій.

Причини занепаду Риму
В 475р канула в небуття Західна Римська імперія, що ж стало причиною занепаду такої могутньої держави??Я назву вам декілька причин її занепаду.
Ще з Римської республіки прослідковується завоювання Римом інший народів, країн. Гноблення народів, продаж їх в рабство зробили свій внесок в розвал імперії. Не посильні контрибуції та багато інших гноблюючих факторів. Вже на 3ст н.е Рим досяг величезних розмірів від Західної Європи до Азії, але з часом територія Римської імперії почала ставати все менше і менше, перш за все через заселення її кочівниками які не хотіли коритися Риму. Так на кінець 4ст та початок 5ст територія Римської імперії зменшилася в декілька разів, якщо не дивитися на Східну Римську імперію(Візантію). В 4-5ст Рим втратив домінуючи позиції на військовій та міжнародній арені, багато народів перестали коритися Риму і отримали незалежність. Також варто підкреслити те що Рим не хотів іти не на які компроміси для поневолений народів(що могло значно покращити ситуацію). Союзи з готами,вандалами та іншими кочівниками були не вдалі, вони час від часу зраджували Рим, що значно похитувало становище Риму. Прослідковується внутрішня не стабільність в імперії. І останньою крапкою в занепаді і остаточній ліквідації Римської імперії була навала гунів, яким не вистачало землі для худоби, і вони більш за все прагнули володіти великим Римом.
Отже розглянувши ряд факторів ми приходимо до висновку, що занепад Риму був передбачений всією історію, і багатьма внутрішніми та зовнішніми факторами.