Грудень 1637 року. Трагічний бій під Кумейками на Черкащині. Слабко озброєні повстанці мужньо стримують шалений натиск добірних польських військ. Табір з возів, улаштований просто на марші, ненадійний. Поляки легко вдерлися до нього. У страшній різанині, що тривала мало не цілий день, повстанці втратили близько 6 тисяч чоловік. Бачачи, що битву програно, гетьман Павло Павлюк бере загін кінного козацтва - найбоєздатнішого - і, вирвавшись із табору, відходить у бік містечка Боровиця.

Гетьманування Марка Жмайла припадає на 1624-1625 роки. У цей час козацтво, вся Україна перебувала на грані війни з Польщею. Козаки висунули перед польським урядом низку вимог, від яких не збиралися відступатися, але поляки не збиралися їх виконувати. Ну, як король і сейм могли погодитися, скажімо, на скасування унії та поширення по всій Україні православ'я? А ще козаки вимагали узаконити їх, козацьке, судочинство, тобто за певні провини козаків мали судити козацькі суди за козацькими звичаями, а не суди польські. Надзвичайно глибоке політичне підґрунтя мала й вимога про те, щоб з території Київського воєводства було виведено всі польські війська, а їхнє місце посіли гарнізони українських козаків...

Полково-сотенний устрій Гетьманату. Адміністративний поділ Української козацько-гетьманської держави дублював іррегулярну структуру козацького війська: територіальні одиниці – полки, сотні, курені – відповідали ієрархії відповідних бойових підрозділів, забезпечуючи в цей спосіб максимально швидку мобілізацію козацького стану та злагодженість його бойових дій. Політико-адміністративна система Війська Запорозького не була козацьким новотвором, оскільки територіальний поділ середньовічного суспільства, як правило, скрізь відштовхувався від потреб оперативної мобілізації збройного люду. Зокрема,мобілізаційний принцип використовувався і при організації повітово-воєводської структури Великого князівства Литовського та Корони Польської. Новаційний же підхід уряду Богдана Хмельницького при закладенні нової адміністративної структури українських земель полягав у тому, що козацькі полки і сотні мали значно менші території, ніж воєводства і повіти Речі Посполитої, а тому й адміністративним органам було легше ними управляти. Перевага нової адміністративної мережі виявилася в тому, що накази з Чигирина швидко доходили до місцевих урядників. У ході становлення полково-сотенного устрою Української козацької держави було використано досвід функціонування реєстрових козацьких полків, формування яких розпочалося ще на початку ХVІІ ст., а на зламі 1625–1626 рр., під час складання гетьманом Михайлом Дорошенком козацького реєстру, було зафіксовано існування шести військово-територіальних одиниці з центрами в Чигирині, Білій Церкві, Переяславі, Корсуні, Каневі та Черкасах.

Структура уряду степових держав

Державні органи та посади. Функції
Верховний уряд
Правитель
- Полководець – головнокомандуючий об’єднаними силами імперії (на війні внутрішній зі степовиками та війні зовнішній з осілими)
- Голова конфедерації (арбітраж стосунків між кланами, між кланами й осілими)
- Голова ідеології (сакральний лідер іабо протагоніст релігійного культу)
- Законодавство
- Суд
- Розпорядник податків і данини
- Керівник міжнародної торгівлі
Династія
- Передача влади (визначення спадкоємця престолу і його легітимація)
- Співправління (учасники родинних нарад)
- Виконання державних функцій (територіальні адміністратори, комісари)

Приказываю:
1 Всем бойцам – пехотинцам, миномётчикам, артиллеристам, танкистам, лётчикам, сапёрам, связистам, кавалеристам – продолжать без устали совершать своё боевое мастерство, точно выполнять приказы командиров, требования уставов и наставлений, свято блюсти дисциплину, соблюдать организованность и порядок.
2 Командирам всех родов войск и общевойсковым командирам – стать мастерами вождения войск и управлять ими в бою. Изучать противника, улучшать разведку – глаза и уши армии, помнить что без этого нельзя бить врага наверняка. Повысить культуру работы войсковых штабов, добиться того чтобы штабы частей и соединений Красной Армии стали образцовыми органами управления войсками. Поднять работу войсковых тылов на уровень требований, предъявляемых современной войной, твёрдо помнить, что от полного и своевременного снабжения войск боеприпасами, снаряжением, продовольствием зависит исход боевых операций.

В Житомирі, біля монумента Слави, відбувся мітинг з приводу завершення ІІ-ї Світової війни в Європі та вшанування всіх її жертв. Житомирська «Свобода», як вже повідомлялось, виступила одним з ініціаторів та основним організатором підготовки цього заходу. Об одинадцятій годині колона житомирян та гостей міста з державними прапорами, знаменами партійних та громадських організацій, вирушила до обеліску для покладання квітів. Варто відзначити про намагання компартії спровокувати сутичку. Під час шикування колони з’явились декілька мікроавтобусів з прапорами СССР та КПУ, з гучномовців на яких лунала образа націоналістів. Здивувала відсутність працівників міліції – вони ж присутні на всіх заходах, що проводить «Свобода».

Археологія як наука та її завдання
Сучасною наукою встановлено, що людина з’явилася майже 3 млн. років тому. Тоді ж виникло людське суспільство, розпочалася історія людства. Записувати історичні події люди навчилися значно пізніше. Наприклад, у країнах сходу писемні пам’ятки з’явилися понад 5 тис. років тому, а найдавніші письмові свідчення про життя та побут племен Північного Причорноморя – кіммерійців, скіфів (записи грецького історика Геродота) – належать до середини І тисячоліття до н.е.
Усе, що було в дописемний період історії людства, ховається в пітьмі століть, і якби не археологія, то наші знання про племена і народи, що заселяли Землю в давнину, не виходили б за межі легенд, міфів, казок.
Археологія (грецькою «Археос» - стародавній і «логос» вчення) – наука, яка вивчає історію людства на основі аналізу решток матеріальної культури.

Навіть якщо Президент підпише законопроект про використання червоного прапора, то його ніколи не вивісять у Львові, Тернополі, Луцьку та Івано-Франківську.

Про це сьогодні, 28 квітня, під час засідання позачергової сесії львівської обласної ради повідомив голова Тернопільської облради Олексій Кайда, повідомляє Гал-інфо.
Під час депутатських виступів голова фракції Партії регіонів у Львівській обласній раді Ігор Грещук закликав депутатів не робити з історії політики.
“Не треба забувати, що під радянськими прапорами воювали не лише ми, тому не слід його асоціювати виключно із Радянським Союзом. Звісно, нині є ті, кому червоний прапор не подобається...