
На Запоріжжі Сагайдачний спробував реалізувати себе як воїн і поклводець.Українські козаки не раз обирали його своїм ватажком.Саме за часів гетьманування Сагайдачного вони здійснили низку успішних похордів Чорним морем,нападаючі на прибережні міста Османської імперії.Так,у 1610 році ,козаки напали на турецькі володіння поблизу Варни,1614 р. здійснили морський похід в Анталію та штурмували фортецю Синоп,1616 р. напали на Кафу (Феодосію),Трапезунд,Самсун,околиці Варни й Констанци,1620 р. знову здійснили напад на Варну,а у 1621 р.-на Синоп.Таку анти турецьку діяльність Сагайдачного цілком можна розглядати як продовження анти турецьких та анти татарських походів Самерія (Северина) Наливайка,що здійснювалися з таємної санкції Василя-Констятнтина Острозького.
Дослідники спираючись на тогочасні документи,доводять,що козацькі морські походи за часів Сагайдачного суттєво вплинули на політику,економіку і щоденне життя в басейні Чорного моря.
Очевидно,саме з цими походами пов’язана одна пісня,що стала широковідомою в народі.І ній є такі слова:
А в неділю пораненьку
Зібралися громадоньки
До козацької порадоньки,
Стали ради додавати:
Відкіль Варни доставати-
Ой чи з поля,чи ли з моря,
Чи тої річки-невелички?
А.Чайковський висловлював такі міркування щодо цього твору:”У тій пісні немає згадки про Сагайдачного,як беручого участь у тім поході,але,здається,автором пісні не був наддніпрянець,бо говір її не є наддніпрянський,а радше галицький,і то з околиць Старого Самбора,бо такий говір модна там ще сьогодні почути.Може,її автором був сам Петро Сагайдачний,і тому про себе нічого не згадує”.
Підбиваючи підсумки вищесказаного,можна сказати наступне:Петро-Конашевич Сагайдачний був розумним,зваженим воєначальником і водночас політиком.Його талант воєначальника ми бачимо в його умілій стратегії боротьби з турецькою загрозою.Саме він організував низку вдачливих морських походів.Його діяння залишилися у пам’яті народу,які висловлювалися думами,піснями,переказами,що засвідчувало авторитет цієї історичної постаті.