Отже в цій статті я не намагатимусь корчити із себе розумного історика, а подивитись на проблему зі сторони, як більш як мислячий громадянин чим закоренілий професор.
Поговоримо ми про великого князя Володимира “Ясного сонечка”.
В шкільних підручниках він постає як крутий, розумний мужик, котрий в чергове об’єднав Русь. Зробив перший крок д єднання з Європою.
Біда в тому що не треба ідеалізувати, навіть такий розумних людей. Не потрібно забувати, що він жив в середньовіччі, не в такому як в Європі, але не менш жорстокому. І прийшов він до влади не з хлібом і сіллю. А мочив він своїх братів дуже так жорстоко. З відрубленими кінцівками і головами.
І май він гарем, близько трьохсот жінок. Бувало таке що він навіть перед своєю дружиною (військом) брав полонених жінок щоб показати свою силу.
Але то таке. В романі Сименка, князь добрий люблячий чоловік. Хай буде так.
Повернимся, до того що я насамперед хочу сказати. Це про хрещення. Всі ми знаємо цю велику подію. І її історичне значення.
Про те мені цікаво ось що. В генах нашого народу, закладене шанування до традицій. Уявіть приходить, наприклад, президент і каже, давайте, приймемо буддизм бо китайців більше, і силою заставить.
Ваша реакція?
Скажіть як після цього можна буде любити цього правителя, і називати його Ясним Сонечком?.
Автор: студент-критик 4 курсу історичного факультету ЖДУ ім Франка (імя, на прохання автора, не розголошується)